Повернутися до звичайного режиму

Історія закладу освіти


Школа збудована у 1959 році. У 1975 році Косівська

восьмирічна школа реорганізована у середню школу №2

Проблема, над якою працює школа

Формування особистості школяра через

вироблення завдань, шляхів та методів

ефективного розвитку інноваційного

потенціалу школи

Косів – столиця гуцульського краю. Місто розташоване обабіч річки Рибниці – правої притоки Прута, у передгір’ї мальовничих Карпат, до околиць якого увійшли два села: Монастирське (1906 р.) та Москалівка (1932 р.). Знаходиться в сейсмічно небезпечній зоні. Косів як містечко відродилося у 1564 році, хоча перші постійні поселення цього краю виникли на початку ХІV століття, за часів Галицько-Волинського князівства. По занепаді цієї могутньої держави в 1340 році гуцульський край потрапляє до Молдавського воєводства, а в 1370-1387 рр. перебуває під владою Угорщини. З 1395 року ним майже чотириста літ володіла Польща, а в 1778 році ця територія була приєднана до Австрійської імперії.

За часів Австрії в 1792 році в Косові відкрито першу школу з польською та німецькою мовою навчання. а в 1821 році – народну школу, де вчили дітей лише читати, писати і рахувати. У 60-х роках ХІХ століття школа стала трьохкласною, а у 80-х – шестикласною. Проте через нестатки і потребу працювати в домашньому господарстві, щоб вижити, близько 80% дітей і дорослих були неписьменними. У 1867 році Косів стає центром повіту.

З 1905 року в містечку діяли вже дві школи – чоловіча і жіноча – обидві п’ятикласні з українською мовою навчання. За часів окупації Польщею (1919-1939 рр.) школи стали семикласними з польською мовою навчання, українська мова викладалась як предмет. У місті діяли польська і єврейська гімназії та декілька приватних шкіл, а після розпаду Польщі з жовтня 1939 року почала діяти українська гімназія, проте вона проіснувала лише декілька місяців, бо з січня 1940 року стає десятирічкою. З вересня 1939 року Косів стає районним центром, тоді ж і було скасовано поділ шкіл на чоловічі і жіночі, а в січні 1940 року на їх базі були створені дві середні школи. Педагогічні колективи цих шкіл складалися з учителів колишніх польської, єврейської та української гімназій.

За часів німецької окупації десятирічки у місті закрили. Діяла лише одна семирічна школа, яка розмістилася в колишньому приміщенні загальноосвітньої школи для хлопчиків по вулиці Шкільній. Зразу після війни в місті відновили середню школу в колишніх будівлях початкової школи села Москалівки, оскільки довоєнне приміщення школи було зруйноване, а в самому центрі міста продовжувала функціонувати семирічна школа. Згодом вона стає восьмирічною, а з 12 вересня 1975 року рішенням Косівської районної Ради депутатів трудящих її реорганізовано в середню школу №2 м. Косова на 17 класів, 17 комплектів, 514 учнів. Першим директором школи стала Власенко Олена Якимівна, яка обіймала цю посаду у восьмирічній школі з 1955 року.

Школа знаходиться в центрі міста Косова на правій стороні ріки Рибниці в колишніх приміщеннях Косівської середньої школи, збудованих у 1959 році, по вулиці Грушевського, 8.

Нині у 22 класах налічується 546 учнів, їх навчають і виховують 53 педагоги, з них: 31 – має вищу кваліфікаційну категорію, 17 педагогів мають звання «учитель-методист», 12 - «старший учитель», 10 педагогів нагороджені нагрудним знаком «Відмінник освіти України».

Колектив школи – це колектив однодумців, які бачать свої основні цілі і завдання у спільних діях з місцевою громадою на основі гуманізації та демократизації усіх аспектів шкільного життя.

Тим самим школа поступово переходить від традиційної до громадсько-активної, де відбувається вільний розвиток особистості, у повній мірі реалізуються здібності та обдарування учнів, виховується здорова і успішна особистість, високоосвічений, соціально-активний і національно-свідомий громадянин. У такій школі учень може розкрити себе, свої здібності та інтереси. Тому і основною проблемою, над якою працює школа, є формування особистості школяра через вироблення завдань, шляхів і методів ефективного розвитку інноваційного потенціалу школи.

Наша мета – навчити дітей жити у світі, який весь час змінюється і привчати їх самих ставати носіями цих змін. Кожен учитель прагне вчити дитину одвічним цінностям, але водночас готує її до не завше справедливого життя, щоб його випускник мав якісні знання і добре виховання, знав одну-дві іноземні мови і вільно володів сучасними інформаційними технологіями. У школі ведеться вивчення двох іноземних мов (англійської та німецької) уже впродовж десяти років, читається предмет «Інформатика» з другого по одинадцятий класи, запроваджені уроки хореографії та креслення.

З метою формування у дітей та молоді високоморальних якостей, ціннісних орієнтирів, які ведуть людину шляхом істини, добра і краси для всіх учнів школи введений предмет «Християнська етика», а для вивчення історії, культури та духовних надбань своїх предків для учнів 5-11 класів запроваджений спецкурс «Гуцульщинознавство».

У старшій школі з метою вироблення умінь практичного і творчого застосування набутих знань, виховання особистості, яка постійно прагне вдосконалювати висококультурне інтелігентне спілкування рідною мовою введено спецкурс «Ділове мовлення», а для формування економічної і правової культури у веденні бізнесу, вироблення стійких якостей свідомого ставлення до праці, до розвитку потреб у творчій діяльності, діловитості, підприємництва, щоб учні могли якнайшвидше адаптуватися в умовах ринкової економіки, введено курс «Основи підприємницької діяльності».

Педагогічним колективом розроблена і прийнята Концепція розвитку навчального закладу – української національної школи-родини, яку спрямовано на інтелектуально-естетичний розвиток дитини та створення необхідних умов для розвитку її здібностей.

Школа об’єднує всіх людей, які бажають, щоб їхні діти, вийшовши із рідних стін, були адаптовані до життя і здобули достойну якісну освіту і добре виховання. У навчальному закладі створені класи-родини, які визначаються новим стилем відносин, сім’ї та школи. Батьки беруть активну участь у повноцінному житті школи. Вони забезпечують зв'язок виховного процесу: сім’я – школа – позашкільні заклади міста. За участі батьків здійснюється розвиток учнівського самоврядування та залучення їх до школи громадянського становлення шляхом участі дітей у роботі різноманітних дитячих об’єднань (гуртків, клубів, центрів, товариств) та інших закладів (Школи мистецтв, спортивної школи, Центру дитячої творчості, бібліотеки). Вибудуваний такий місток порозуміння між школою і батьками. Це створює особливу ауру, сприятливий мікроклімат, який допомагає у реалізації шкільних завдань, визначає пріоритетність нових цінностей та розділяє відповідальність за виховання і навчання дитини з родиною.

Через добре налагоджене учнівське самоврядування відбувається активне включення школярів в управління навчально-виховним процесом, поглиблення демократичних і гуманістичних начал, створення здорового морально-психологічного клімату в колективах.

Педагоги школи працюють над вихованням культури міжособистісного спілкування, правильного ставлення до розумової діяльності, вкладають зерна любові, дружби і братерства, прищеплюють навички культури і людських стосунків. Саме завдяки цьому виховна система школи поділена на чотири життєві фази, які умовно можна розділити за такими категоріями: патріотичне і національне виховання; шкільні традиції; родинне виховання; спорт і здоровий спосіб життя. Тому в школі прижилося багато традиційних свят і заходів. Так патріотичному і національному вихованню присвячені такі Дні: писемності, українського козацтва, Збройних сил України, соборності, пам’яті героїв Крут, рідної мови, пам’яті полеглих героїв та захисників Вітчизни.

Шкільним традиціям приурочені такі Дні: школи, вчителя, вишиванки. Шкільного братерства, посвята в старшокласники, Свято Першого і Останнього дзвоника. А зокрема родинному вихованню присвячені такі Дні: матері, бабусь, дідусів, родини. Щорічно відбуваються акції – «Милосердя», «Подаруй бібліотеці книгу», «Від серця до серця», «Свій за свого» тощо.

У школі діють Університет культури, де проходять творчі зустрічі з цікавими людьми, митцями та літераторами рідного краю, клуби за інтересами: «Пошук», «FFF», «Провесінь», які відіграють важливу роль у реалізації завдань щодо підготовки учнів до самостійного життя та активної участі в ньому.

На базі школи працюють гуртки: хоровий, танцювальний, туристсько-краєзнавчий, сопілкарів, вокального співу, різьби та художньої вишивки. Тут з 2004 року діє єдиний у районі шкільний духовий оркестр.

Робота з обдарованими дітьми проводиться і через підготовку їх до активної участі у Міжнародних та Всеукраїнських конкурсах «Кенгуру», «Левеня», «Грінвіч», «Соняшник», «Бобер», «Пазл», «Орлятко», «Олімпус», «Геліантус», «Митець Дунаю» тощо та фестивалів «Гірська веселка», «Психологи Прикарпаття», а також через участь учнів у Всеукраїнських предметних олімпіадах та роботі Малої Академії Наук, співробітництвах з НПП «Гуцульщина», через створене шкільне лісництво та з Косівським інститутом декоративного та прикладного мистецтва, через підготовку та участь учнів у конкурсах «Народні ремесла».

Педагогічний колектив школи завше у творчому пошуку нових форм організації навчання та розвитку наукового мислення, має віру в себе і майбутнє держави, слідує золотому правилу – розум у голові, чесність у душі, любов у серці.

Кiлькiсть переглядiв: 325

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.